'CIVILIZATION INCOGNITA'. Multi-Media Project Prof. Valeriy Bebyk (Ukraine, TV 'TONIS')

ЯК "ЦИВІЛІЗАЦІЯ INCOGNITA" РОЗКРИЛА ТАЄМНИЦІ "ЕНЕЇДИ"

Авторська програма Валерія Бебика "ЦИВІЛІЗАЦІЯ INCOGNITA" руйнує стереотипи і змушує замислитися...



"Останній бастіон", м. Полтава

 

ЯК "ЦИВІЛІЗАЦІЯ INCOGNITA" РОЗКРИЛА ТАЄМНИЦІ "ЕНЕЇДИ"

 

Дослідження літературної історії твору – надзвичайно цікавий і захоплюючий процес. До того ж, якщо твір стосується минувшини, інформація про яку дійшла до нас переважно у вигляді міфів та легенд, цей процес може супроводжуватися відкриттями, що здатні зламати усталений погляд на перебіг подій далекої давнини.

 

На жаль, за нинішніх часів нестабільності в усіх сферах нашого життя мало хто проводить такі дослідження, хоча наявність великого масиву інформації і можливість вільного доступу до будь-яких відомостей відкривають необмежені горизонти для здійснення нових відкриттів.

 

Та є люди, котрі не зважають на нестабільність та власні швидкоплинні проблеми, бо у своєму житті, керуючись категоріями вічності, мислять масштабно – на рівні власної держави, планети, Всесвіту. Такі люди усвідомлюють: сьогодення виростає з минулого, тож без пізнання цього минулого в усій його цілісності і правдивості буде дуже важко позбутися наших теперішніх помилок та зрозуміти суть прийдешнього часу.

 

Саме такою людиною, здатною побачити зв‘язок минулого з майбутнім, є професор, проректор Університету «Україна» Валерій Бебик. Ця людина не лише усвідомлює необхідність налагодження такого зв‘язку, а й власними зусиллями будує міст із минулого в сьогодення.

 

Для того, щоби цей міст був міцним і мав таке ж міцне продовження у день завтрашній, професор докладає чимало зусиль, добуваючи з різноманітних джерел інформацію про події минувшини, відокремлюючи правду від облуди та роблячи належні висновки.

 

Можна погоджуватися чи не погоджуватися з результатами досліджень цієї небайдужої та наполегливої у своїх пошуках людини, але маємо визнати слушність такого твердження Валерія Бебика: «ВСЯ ІСТОРІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПОТРЕБУЄ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ У СВІТЛІ НОВИХ ВІДОМОСТЕЙ ПРО РОЗВИТОК ЛЮДСТВА – ВІДОМОСТЕЙ, ЩО ВІДКРИЛИСЯ І ПРОДОВЖУЮТЬ ВИХОДИТИ ІЗ НЕБУТТЯ ЗАВДЯКИ ЗУСИЛЛЯМ БАГАТЬОХ ДОСЛІДНИКІВ ТА ВІДКРИТОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ».

 

Будь-яка інформація, що стосується давнини і не є перекрученою на догоду можновладцям різних часів, є цінною. Інформацію про події минувшини містять і окремі літературні твори, під час написання яких автори, безсумнівно, спирались на певні джерела, в тому числі ті, що нині вважаються втраченими.

 

Звісно, такі твори потребують кропіткого опрацювання, всебічного аналізу для того, щоби відокремити художні фантазії та літературні прийоми автора від історичної суті подій, котрі лягли в основу твору. Для цього потрібне особливе відчуття, що набувається з досвідом і має назву «інтуїція дослідника», логічна аргументація і, звісно, підтвердження цих історичних подій іншими джерелами.

 

Саме таким твором – твором, що містить у собі багато цікавої історичної інформації, є відома й улюблена багатьма українцями поема «Енеїда» Івана Котляревського. Разом з тим, твір цей ще мало досліджений істориками і тому потребує глибокого й детального аналізу – аналізу з проекцією на події, котрі визнані офіційною історичною наукою, та на ті події, визнання котрих, можливо, – ще попереду. І такий аналіз розпочато!

Телепрограма «ЦИВІЛІЗАЦІЯ INCOGNITA» (телеканал "ТОНІС"), автором якої є професор Валерій Бебик, запропонувала своїм шанувальникам поглянути по-новому на пригоди моторного парубка Енея та його команди. Протягом 10-ти хвилин ефірного часу члени творчого колективу цієї пізнавальної і надзвичайно цікавої програми добували історичну істину через пошук відповідей на низку запитань стосовно того, ким був Еней, чиїми предками були троянці і де бере початок історія Римської імперії.

 

Відомо, що про Енея писав свого часу (29-19 р.р. до н.е.) видатний поет античної літератури Вергілій, котрий так і не встиг завершити свій твір. І хоча він заповідав спалити написане, цього зроблено не було. Натомість твір цей нашвидкуруч був дописаний іншими. Разом з тим, первісний текст «Енеїди» Вергілія не зберігся, тому залишається загадковим походження текстів цього твору, виданого у Флоренції і Римі за багато століть по смерті його автора, а саме – аж у 1741 році.

 

У зв’язку з цим закономірно виникають певні запитання, від яких не може відмахнутися жоден дослідник, особливо той, хто вже стикався з випадками фальсифікації історії. Адже відомо: будівничі імперій для надання вагомості своїм замислам активно використовували нечисту працю нечесних істориків і літераторів, котрі часто-густо просто крали історію інших народів (до прикладу, Катерина ІІ «творила» історію Російської держави, організувавши заміну численних оригіналів руських літописів на підроблені копії та використавши працю істориків – фахівців із облудливих трактувань минувшини [2]).

 

Тож, спираючись на логіку подій, пов’язаних із написанням та виданням «Енеїди» Вергілія і «Енеїди» Котляревського, запитання ставить і професор В.Бебик. Чи не тому «загубився» оригінал «Енеїди» Вергілія, що виданий у ХVІІІ ст. твір із цією назвою і цього автора – твір, який звеличує римський народ, його легендарних предків, історію та водночас підносить заслуги імператора та всього роду Юліїв, – є підробкою первісної, античної версії? Чи не здогадувався (а може, знав?) про факт підробки сам Іван Котляревський і тому створив власну «Енеїду», з гумором пройшовшись по історії стародавнього Риму?

 

Логічним є і інше запитання: чи міг Котляревський взяти підробку за основу для написання власного твору про пригоди Енея? На це запитання професор В.Бебик дає негативну відповідь, з якою важко не погодитись, і робить власний висновок: насправді Котляревський взяв за основу не «Енеїду» Вергілія, а твори Гомера! Одним із аргументів на користь такого твердження є, зокрема, той факт, що описаного Вергілієм сюжету із троянським конем нема у Гомера і, відповідно, у Котляревського.

 

Такий висновок професора потребує, безперечно, глибшого обґрунтування, насамперед з боку літературознавців. І це має надихнути багатьох фахівців із різних галузей науки і, зрештою, всіх нас на більш глибоке, вдумливе прочитання твору нашого видатного поета. Поета, котрий започаткував українську літературну мову таким надзвичайно яскравим, самобутнім і істинно українським твором, яким є «Енеїда».

 

Поема Івана Котляревського дає можливість не лише поринути у світ пригод стародавніх героїв та відчути справжній смак Українського Слова. Вона спонукає до заглиблення в нашу історію та до різнобічного аналізу імен її героїв і назв об’єктів - аналізу, в результаті якого відкриваються невідомі сторінки минувшини.

 

Адже навіть само ім’я головного героя поеми, Енея, може багато про що розповісти. Треба лише до нього пильніше придивитися, підійшовши з позицій кількох наук – історії, етимології, філософії, релігієзнавства тощо. І тоді стане зрозумілим, чому ісландський історик ХІІ ст. н.е. Сноррі Стурлуссон у своїй праці «Сага про Інглінгів» називав Європу Енеєю.

 

Не буде таїною і походження імені «Еней» - адже воно споріднене з найпершим відомим людству йменням Бога – іменем «Енліль». Ім'я бога Енліля згадується і в численних археологічних та історичних джерелах Шумерської цивілізації (V–ІІІ тис. до н.е.), що була локалізована на території сучасного Іраку – в басейні річок Тигр і Євфрат. Не є випадковістю й те, що царі в стародавньому Шумері називалися «енсі» (хоча використовувався й титул «лугаль»).

 

Якщо ж зазирнути у ще глибші пласти історії людства, зокрема звернувшись до протошумерських текстів Кам'яної Могили (ХІІ–ІІІ тис. до н.е.), то і там згадується Бог-творець Енліль. За свідченням російського шумеролога А. Кифішина, якому вдалося розшифрувати чимало написів із цього найдавнішого храму планети, праукраїнська цивілізація з центром біля Запоріжжя була «метрополією» і Шумеру, і багатьох інших центрів «писемних культур».

 

Отже, беручи до уваги (відповідно до міфології храму Кам'яна Могила) ключову роль у прадавньому українському суспільстві Бога-творця Енліля, маємо певні підстави вважати, що мешканці тогочасної України могли називати свою країну Енеїдою... Принаймні, з історії відомо чимало прикладів, коли плем'я, рід, країну називали іменем свого лідера (бога, жреця, вождя).

 

Стосовно ж міста Трої, звідки походили Еней та його друзі, то існує низка аргументів на користь того, що перша Троя була побудована на території теперішньої України. Першого царя Трої звали, за словами римського історика Тита Лівія, Теукром. Римляни, які вважали троянців своїми предками, саме так їх і називали — теукри. Одним із покровителів Трої був сонячний бог Аполлон/Купало, релігійний культ якого народився в українському Причорномор’ї.

 

Тож, беручи до уваги результати історичних досліджень і розвідок, здійснених не так давно різними дослідниками, маємо право стверджувати: поема Івана Котляревського «Енеїда» чекає на нове прочитання та нове осмислення описаних в ній подій, на оновлення коментарів до її змісту.

 

Після такого сучасного, «свіжого» погляду на цей поетичний шедевр, котрий сприймається не інакше, як Славень Українського Слова, імена його героїв набудуть українського змісту, а самі ці особи стануть ближчими й ріднішими кожному із нас. І тоді цивілізований світ отримає ще одне, чергове, підтвердження того факту, що українці мають давню, багату на події історію, їм є ким і є чим пишатися.

 

http://bastion.tv/history/yak-civilizaciya-incognita-rozkrila-tayemnici-eneyidi/

 

Архів фільмів авторської програми професора Валерія Бебика "ЦИВІЛІЗАЦІЯ INCOGNITA" (телеканал "ТОНІС") ви можете подивитися на ВІДЕОКАНАЛІ «TV C. Incognita»:

https://plus.google.com/u/0/116230655438893128076/videos



Создан 15 июл 2015